Вдихаючи з уст твоїх подиху ніжність,
Зазираючи у безмежність синьоокої твоєї душі,
Я б осипав тебе пролісковими барвами весен,
Дарував би бурштинове сяйво тобі –
І удвох споглядали б ми Вічність.
Зазираючи у безмежність синьоокої твоєї душі,
Я б осипав тебе пролісковими барвами весен,
Дарував би бурштинове сяйво тобі –
І удвох споглядали б ми Вічність.
Комментариев нет:
Отправить комментарий