пятница, 16 сентября 2005 г.

Відгукнись!

Коли згадую твоє обличчя – всміхаюсь.
Мені однаково, що подумають про мене.
З іменем твоїм засинаю і просинаюсь.
Сумую за тобою, моя леле.
Чи моя? Розвій сумніви, відгукнись!
Рахуючи миті до зустрічі, чекаю.
На ніжні слова, ладо, озвись!
У серці своєму тебе лиш кохаю.

Комментариев нет:

Отправить комментарий