Сум розлуки

А я сумую, ладо, за тобою,
Спливає час. Пожовкли в полі квіти.
Над горами неспішною ходою
Проходять дні і тануть у повітрі.

Нема домівки, поля, саду, збіжжя.
Як вітер вільний, як козак без долі.
Чи стріну десь тебе на роздоріжжі,
Чи ти мене згадаєш мимоволі?

Проходять дні і ночі, всі без тебе,
В пітьмі одну тебе шукають руки.
Тебе чекаю, кличу, моя леле,
Але у відповідь лиш сум розлуки.

Кохання складно висловить словами.
Та як інакше можу передати,
Що серце у грудях моїх не камінь,
І я тебе не можу не кохати.