Вже колись так було

Вже колись так було, і колись буде так —

Знов прийдуть освячені Гонта й Залізняк.

Отоді здригнуться яничарські душі,

Бо полум’я спалахне на морі та суші.

Спалахне-очистить святим вогнем правим

Серця наші грішні та біль наш прадавній.

1992

Мова кохання

Кохання мова це квітуча мова лану,

Що лине над степами, над Дніпром.

Як не кохав би – не забудь про маму,

Про рідний дім і про батьківський кров.

Кохання розриває буднів череду,

Заповнює собою все єство.

Не забувай, як гнав колись ти череду,

Крізь куряву в дідусеве село.

Нехай кохання ясним сонцем зігріва

Твою господу і твою родину,

Тож збережи як скарб це світле почуття,

І передай у спадок сину.

Як смак джерельної води на схилах,

Як вітру подих на щоці.

Нехай любов завжди в душі поривах,

Приносить радість в дім тобі.

1999

Степами скіфськими

Степами скіфськими тарпани степові

до сонця мчать небесними шляхами.

Босоніж знову йду по спаленій землі,

оспіваній сліпими кобзарями.

І серце вже не плаче, не горить, -

неначе кригою скувало груди.

Лелекою над стріхами летить

душа. Мов тіні, пропливають люди.

Звитяга кіммерійців, скіфський акінак … -

вже мрія не торкнеться душ безкрилих.

Лет соколиний ми продали за п’ятак,

сховали совість в степових могилах.

2012

Правовое государство

Народи України бажають жити в мирі

Правила гри

Анонс телепрограммы "Символы Запорожья" на ЗДТРК