«Більше ми не будемо рабами!»—
Сивий гетьман булаву підняв,
Під крило, неначе чаєняток,
У Батурин козаків скликав.
«За Вкраїну станемо оружно,
на поталу Неньку не дамо!
Славнії Богданові клейноди
не дозволимо втоптати у багно!
Бо терпіти стало вже несила,
голови підняти не дають,
Кобзарям за слово їх правдивее
у лице перевертні плюють.
Козаки!» — І замовчав зненацька:
не лишилось в Україні козаків.
— Де поділось славне товариство?
— Ти з Петром зробив з них кріпаків.
Сивий гетьман булаву підняв,
Під крило, неначе чаєняток,
У Батурин козаків скликав.
«За Вкраїну станемо оружно,
на поталу Неньку не дамо!
Славнії Богданові клейноди
не дозволимо втоптати у багно!
Бо терпіти стало вже несила,
голови підняти не дають,
Кобзарям за слово їх правдивее
у лице перевертні плюють.
Козаки!» — І замовчав зненацька:
не лишилось в Україні козаків.
— Де поділось славне товариство?
— Ти з Петром зробив з них кріпаків.
Комментариев нет:
Отправить комментарий