Капітан

«Через терени до зірок...» –
Так колись учив мене батько,
І найважчим був перший крок,
Але значив він так багато.

Ми на вірність народу клялись
На сторожі закону стояти,
А тепер, капітане, всміхнись,
Тобі є що згадати.

   Немає в світі багатств,
   Більших за честь,
   Не буде тобі нагород,
   Вищих за доблесть.
   Миттєвої слави не жди,
   Тут цінується служба,
   Цей шлях дуже важко пройти,
   Залишається дружба.

«Синку, - мудрий казав генерал,
Чиї снігом притрушені скроні, -
То найкраще звання - капітан,
Ніби зоряне небо погони.

Як миті, проходять роки,
Але жалю за ними не маю,
Жалкувати, скажу, не з руки,
Коли істину знаю».

   Немає в світі багатств,
   Більших за честь,
   Не буде тобі нагород,
   Вищих за доблесть.
   Миттєвої слави не жди,
   Тут цінується служба,
   Цей шлях дуже важко пройти,
   Залишається дружба.